Практичну роботу потрібно виконати до 16 квітня включно. Роботу Ви виконуєте у форматі WORD. А потім за посиланням копіюєте інформацію зі свого документа і завантажуєте за посиланням

​

Завдання 1. 

Прочитайте джерела.

З«Літопису Самовидця»: «Як ударили в бубни на раду, Брюховецький, відповідно до
постанови, пішо військо припровадив на ту раду до намету своєї сторони. І Сомко не
забарився: і сам, і всі козаки, що були при ньому, як люди заможні, вбрались ошатно і
добре озброїлись, наче до війни. Вони-бо мали намір, коли рада не на їхню користь за-радить, між собою битву розпочати, бо при Сомковому таборі й гармат було чимало.
Але нічого з того не вийшло, бо запорожці були запевнені ласкою його царської велич-ності, тож швидко та рада відбулася, і боярин вийшов з намету та й почав читати
грамоту й указ його царської величності. Не давши читцю закінчити, ані слухаючи
листа царської величності, раптом крик здійнявся з обох сторін за гетьманство: одні
кричать: «Брюховецького гетьманом!», а інші кричать: «Сомка гетьманом» – і на
столець обох садовлять. А далі й між собою заповзялися битися і зламали Сомків
бунчук, ледве Сомко видерся з намету царського й дістався до коня та інша старши-на. Інших же кількох чоловік забили. І так прихильники Сомка мусили відступати до
свого табору, а прихильники Брюховецького на столець його посадовили, зіпхнувши
князя, і гетьманом проголосили, давши йому булаву і бунчук в руки. Та заледве дуже
нескоро той галас вгомонився, так що князь Великоґаґин не підтверджував гетьман-ства Брюховецького, бо і прийняти його не міг через той шум серед народу»...

 

Пантелеймон Куліш у своєму романі«Чорна рада» так відтворив ті самі події:«Ось
ударили голосно в бубни, засурмили в сурми. Виходить із царського намету боярин, 
князь Гагін, з думними дяками. У руках царська грамота. Його підручники несуть
царську корогву козацькому війську, кармазин, оксамит, соболі од царя у подарунок
старшині з гетьманом. Усі посли, по московському звичаю, з бородами, у парчевих
соболевих турських шубах; на ногах у князя гаптовані золотом, виложені жемчугом
сап’янці. Поклонились обом гетьманам і козацтву на всі чотири сторони. Усі втих-ли, що чутно було, як бряжчали в бояр шаблюки на золотих ланцюгах коло пояса. 
Пере хрестивсь князь великим хрестом, од лисини аж за пояс, потряс головою, щоб
порівнялись сивії патли, підняв грамоту високо– два дяки йому руки піддержували– і
почав вичитувати царське ім’я.
Як ось позад брюховців сільська голота, не чуючи нічого, що читають, почала
гу кати:
– Івана Мартиновича волимо! Брюховецького, Брюховецького волимо! 
А Сомкове козацтво заднє собі, чуючи, що оглашають гетьманом Брюховецького, 
почало гукати:
– Сомка, Сомка гетьманом!
І по всьому полю зчинивсь галас несказанний. Тоді й передні бачать, що всім бай-дуже про царську грамоту, почали оглашати гетьманів– усе ближче, все ближче, 
аж поки дійшло до самої первої лави.
– Брюховецького!
– Сомка!
І зачепились. Хто шаблею, хто києм, хто ножакою.
– Стійте, стійте лавою! – крикне Сомко на своїх. – Даймо шаблями їм одвіт!
А запорожці схопили Іванця за руки да вже й на стіл саджають і булаву, й бунчук
до рук дають. Зіпхнули й князя з думними дяками.
– Гетьман, гетьман Іван Мартинович! – кричать на все горло...
І кинулись купою[сомківці] до столу. Січуть, рубають низовців, саджають на
столець Сомка. А запорожці, як злії оси, не боячись нічого, з одними киями да ножа-ками, лізуть і б’ють Сомкову сторону. Вирвали в Сомка бунчук і переломили надвоє, 
одняли й булаву.
Оглянеться Сомко, аж при йому тілько зо жменю старшини.
– Ей, – каже, – годі! Нема тут наших!
Старшина гляне, аж кругом самі запорожці...

​

Завдання 1.

Виберіть  4  факти  з уривку «Літопису Самовидця», які підтверджують, що Пантелеймон Куліш саме цей літопис вико-ристовував як історичне джерело для написання свого роману.

​

Завдання 2.

​

З «Літопису Самовидця»: «Початок і причини війни Хмельницького є винятково в переслідуванні поляками православ’я і обтяженні козаків, бо ж тоді тих, хто не бажав панщини робити, до чого не звикли були, на службу в замках повернуто, і їх  з листами посилали і в містах до чищення коней і догляду за ними старости держали, у дворах груби, тобто печі, палити, псів чистити і доглядати, подвір’я замітати і до інших нестерпних робіт приставляли».

​

З літопису Г. Граб’янки: «…Коли до Хмельницького підійшли татарські за-гони, він послав до молдавського воєводи гінця з вимогою віддати дочку за сина Тимоша, як вже було домовлено. А якщо ж той не схоче віддати, то він, Хмельницький,
з стотисячним військом завітає до нього у гості.
І напав страх на воєводу й на волохів... І не знаючи, що діяти, господар відрядив гінця до короля і просив його якось завадити тому весіллю. І наказав король гетьма-ну Кали новському не пускати сина Хмельницького на весілля до господаря. На вико-нання цього наказу Калиновський прийшов і став з військом польським на Батозі...
…Коли ж до польського стану підійшли татари, шляхта вивела їм назустріч свої полки, полишивши позад безборонний табір, і розпочала бій. Та татари тільки за-манули поляків подалі од табору. Цим скористалися козаки, напали на нього, легко увірвалися всередину. Коли татари побачили, що козаки в таборі, то повернули коней і вдарили на польське військо. Поляки перелякалися. Одні кинулися тікати в сторону, та їм, спаливши табір, перепинили дорогу козаки. Інші ж кинулися до пере-прави, до Бугу.
Хмельницький повернувся у Чигирин, випроводив свого сина Тимоша на весілля до молдавського господаря, а для супроводу виділив дванадцятитисячний загін козаків… Там почали гуляти весілля. Панна воєводівна, виказуючи свою прихильність до Хмельниченка і доводячи, що охотою заміж іде, наказала своїм дружкам на весіллі
співати руські пісні…».

​

Завдання 2. 

Дайте відповідь на запитання

1. Про  яких  історичних  діячів  розповідає  літописець?

2. Як  ставиться  до  них?

3. Уяких словах це втілюється?

4. Чому Б. Хмельницький прагнув встановити міждержавні відносини з Молдавією та породичатися з молдавським господарем?

5. Чому було скасовано попередні домовленості Василя Лупуй Богдана Хмельницького?

​

Завдання 3.

Літопис Самійла Величка починається так:«Цікавому норову людському не може нічого бути сподобнішого, ласкавий читальнику, як читати книги й дізнаватися про давні людські діяння та вчинки... Оглядаючи літописні та історичні писання чужо-земних письменників, читав я про всілякі діяння й побачив, що славу тих чужоземців пояснено й незатемнено. Цього не скажеш про наших сармато-козацьких предків, що так само, як і чужинці, вели війни й славилися лицарською відвагою та богатирськими подвигами. Наші письменники про них нічого не написали і не розтлумачили: я побачив, що славу нашу сховано під плащем їхніх нікчемних лінощів. Бо коли хто з давніх слов’яно-козацьких письменників і відтворив якусь, варту пам’яті, сучасну йому подію,  то записав це вельми куцим і короткослівним реєстриком, не відзначивши, з яких при-чин те постало, як відбувалося і як закінчилося, не зазначивши й побічних обставин»

​

Завдання 3.

Дайте відповідь на запитання:

1. Чому, на думкуСамійла Величка, треба берегти історичнупам’ять народу?

2. Як  це потрібно робити?

3. У чомулітописець вбачає свою роль і якуметуперед собою  ставить?